На той час лише вагітність і двійня на руках втримали мене на місці.
Мені й досі соромно, що мене не було тоді на Майдані.
Я втішаюся тільки сподіванням, що колись мої діти виростуть і дивлячись на них, я перестану відчувати той пекучий жаль і сором. Бо для гідності їм не потрібна буде революція.
Героям Слава!