Божечки, я таки сцикло.
Вчора весь день шукала притулку для харків'ян, до хрипоти доводила, що то таки біженці, а не бажаючі скористатися випадком, клялася, що то все мої брати, сестри або щонайменше - ліпші подруги.
Ридала, що майже нічого не можу зробити для кращої подруги - ми вчотирьох в однокімнатній квартирі. Потім плюнула і запросила - нічого, перетопчемся якось.
Ввечері накрило: хочеться закинути дітей куди подалі - в іншу країну, на інший континент, кудись на іншу планету.
На Альфі Центавра хтось приймає біженців?